Благодарю Тебя Господь,
Что дал умения,дал силы.
Я твёрдо на ногах стою,
А раньше по волнам носило.
С грехом в обнимку,не с одним,
Нас была целая компания.
Мы прожигали вместе время,
Не обращяли мы внимания
На то,что есть другая жизнь
И наслаждаться можно солнцем,
Не только лишь себя любить,
Познать все радости отцовства.
Веселым быть и без вина,
В глаза любимой погружаться,
Понять,что Богом мне дана,
Её любовью наслаждаться.
Лишь только Ты-Чудесный Бог
Всё изменил в моей судьбе,
Тебя,Всевышнего, люблю
И поклоняюсь лишь Тебе.
Спасибо в сердце Ты вошел
И я теперь навек с Тобою,
Благодарю Тебя за всё,
Стремлюсь,чтоб сыном стал достойным.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
